Украинский

Думки на вiдстанi… Серце до тебе…
Думаю, думаю… Що то даe?
Сни на пiв соннi, ночi безсонi…
Сниться… чи може поряд вже ти…
Думки на вiдстанi… Серце до тебе…
Любиш — не любиш… все це дарма.
Хтось менi скаже, хто я для тебе? -
Просто знайома… Знаю сама…
Просто забути. .що тобi з того?
Серце холодне тебе не болить…
Як менi бути? Просто забути…
От як би просто це можна зробить…
Думаю… Думаю… Може вже сниться
Вже я не знаю де сон, де буття.
… показать весь текст …

Життя як марафон —
Бiжиш, спiшиш i не встигаеш…
Робота, дiм, сiм’я i знов
Все навкруги, все повторюеш,
Для себе часу не знайшов.
Та зупинись… Куди? Для чого?
Чому весь час кудись бiжиш?
Тобi ще тридцять, ще встигаеш,
Ти зупинись хоча б на мить…
Подумай, навкруг роздивися,
Куди ти бiг, чому спiшив…
А може в повсякденнiм шумi
Ти щось важливе пропустив…

Сiра буденнiсь днiв повсякденних
Так хочеться сонця, весни i тепла
Чомусь з сивим смутком подивлюсь у небо,
А там тiльки хмари i сонця нема
Думки пропливають одна за одною…
Робота, турботи, i часу нема
Чомусь спiшимо i не бачим довкола
Що щастя десь поряд, отут. у ногах…
Так хочеться просто людськоi турботи
Уваги побiльше i слiв теплоти…
I днi так проходять вiвторок, субота,
Живемо, не бачим довкола краси.
Жорстокi обставини знов нагадають
Цю iстину я в головi прокручу
… показать весь текст …

Минуло літо і холодні роси
Сльозинками спадають сумовито
І жовті коси розпустила осінь,
І шаленіє в падолисті вітер.

А день іскриться вже не розмаїто,
Й немов туманом сповило світанки —
Не віриться, що віддзвеніло літо,
Садам лишивши теплоту рум’янку.

Калина зашарілася в намисті,
І яблука колишуться грайливо.
Є свій знадливий чар і в жовтім листі,
Бо осінь — дивна. Й трішечки журлива…

Я люблю такi лiтнi ночi
Я тодi все згадати хочу —
В небо дивлюсь, тодi до мене
Думки сходяться… Всi про тебе

Роздивляюсь я яснi зорi
Не щастить менi у любовi —
Доля нас розлучила з тобою
От такою чудною порою…

Тихо скрипне верба стара
I чому знову я одна?
Я згадаю знов про той час
Коли доля знайомила нас…
… показать весь текст …

Рiдна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,
I рушник вишиваний на щастя дала.
I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,
I рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвiте росяниста дорiжка,
I зеленi луги, й соловi’нi гаi,
I твоя незрадлива материнська ласкава усмiшка,
I засмученi очi хорошi твоi.
I твоя незрадлива материнська ласкава усмiшка,
I засмученi очi, блакитнi твоi.
… показать весь текст …

Так тихо в душi завиваe печаль
Але хочеться щось безумне творити…
У чашцi паруe ще гарячий чай…
Менi би думками десь в небо летiти…
Банальнi подii добавлять журби
I днiв повсякденний смуток не грie
А так би хотiлось послухать казки
Що хтось там i десь про тебе ще мрie…
Щоденно проходимо мимо подiй
Завжди спiшимо, почуття не шануeм
Та з часом збагнемо що щастя у тiм…
Що просто крiм себе нiкого не чуeм…

Кохання, вiрнсть — iстини одвчнi.
Створили iх iще до нас, давно.
А ми… Що ж ми? Лиш випадковi стрiчнi.
Яке гiрке, яке гiрке вино!

Гiрке.гiрке.гiркшого немае,
Мов кров уся просякнута вином,
Коли в нас в головi душа палае,
Стаеш ти перед серцем лиш рабом.

А треба пити. То хороший звичай.
Його створили теж для нас, давно…
За нашу зустрiч! За прощання наше!
Яке гiрке, яке гiрке вино!
… показать весь текст …

Ти так далеко i нiби близько,
Нiби як небо — високо й низько
Живу, чекаю у снах що ночi
Прийдеш — подивлюсь тобi у очi…
Дзвоню. Дiджингл менi спiваe…
Ваш абонент не вiдповiдаe…
Скупе словечко у есемесцi —
«Нема часу, звiльнюсь — напишу»
Чекаю знову, пишу на вайбер
У дiалогах часи минають…
Стандартнi фрази — немаe часу,
А почуття тим часом гаснуть…
Хiба так важко знайти хвилину
Щоб заспокоть близку людину…
… показать весь текст …

Пробач менi за те, що я була з тобою,
Пробач за те, що одного тебе люблю,
Пробач менi, що я кохання свое
Через вiки, роки, столiття пронесу.

Пробач за тi слова, що не сказала
Пробач, що мрiями про тебе я живу
Пробач, тодi одного я не знала —
Що я тебе уже не розлюблю…

Пробач, що я живу лише тобою,
Пробач, що далi житиму тобi…
Пробач, за сльози що лились рiкою
В самoтностi, в нiмi пiтьмi…
… показать весь текст …