Пробач мене… не пиши мен1 б1льше, що через мене за 1 хв ти постар1 В на 18 рок1 В та похоронив свою мр1ю … не треба, не рви мою душу … я просто хот1ла тоб1 сказати, що мен1 завжди подобалися старш1, над1йн1 чоловки… Але в моэму в1ц1 вийти зам1ж за 45 — л1тнього неодруженого чолов1ка — Це Утоп1я. Я знаю, що була б за тобою, як за кам’яною ст1ною, та Бог виршуэ по -- своэму. За твоэю мужньою спиною 1нша ж1нка, а я, як завжди, буду на передов1й у вс1×1постасях мого життя, надал1 буду сильною, не маючи права на слабинку, щоб не згорнутися кулачком та поплакати, я на це не маю права, як не маю права на тебе … ми можемо бути т1льки таэмними в1ддушинками один — одного … Не намагайся зараз подзвнити… я п1ду заганяти авто в гараж, мен1 ще треба показати чолов1ку, куди заливати тосол, а куди зимовий омивач для скла… Знаю, що злишся на довгу смс… пробач…