Блакитний Джон у чорнім небі,
Серед зірок Мерлін Монро,
Мені цих зір скарбів не треба!
Хай світ пропаде! Все одно!
Дме дикий Дуглас по долині,
Летить листок з дерев амбалів,
Я йду до тебе сотні милей,
Мені і диявол по цимбалам…
Червоний Джек сія крізь хмари,
Веде зі мною діалоги,
Але я вірю: Все не марно.
Але я знаю: Ми — не лохи…
Цвіте у лузі квітка Джессі,
Куди мені до тої кралі,
Ти мій господар, я твій песик,
Ми від сучасності відсталі…
Я йшла до тебе, наче іскра,
Що з неба пада Прометеєм,
Як до Буше йшла Одаліска,
А ти, блін, оказався геєм!
Як прикро. Опустились крила,
І якось дуже сумно стало,
Я йшла до тебе сотні милей,
А тобі було по цимбалам…
© Паша Броский