Lex

Вечер… и боль разрывает на части…

Слова замолчали
Глаза лишь в печали…
Разум мой пуст
Душой бродит грусть…
Улыбка — как маска
А в памяти — сказка…
Нет ни сна, ни покоя.
Тело устало от зноя…

Боль… ни любви, ни счастья…

Життя — це посмішка уранці,
Це фотографія у рамці,
Життя — це посмішка крізь сльози,
Життя — це сонце і морози!
Життя — це квіти навесні,
Життя — це жарти і пісні.
Життя — це кайф, як не крути,
Його нам варто перейти!
Життя — це щастя, що навколо,
Це біль, що серце всім колола.
Життя — це вулиці, це люди,
Життя -природа, що усюди.
Життя — це віддане кохання,
Життя — це мрії, сни, зізнання.
… показать весь текст …

Пробач мені, що я не той,
Кого колись ти покохала
На кого мрії покладала…
Пробач мені. Та я — не той…

Пробач за втрачені роки,
За гіркоту розчарування,
За нерозділене кохання…
Пробач. За втрачені роки…

Пробач, що я не зрозумів…
Пробач за виплакані очі
І за недоспанії ночі…
За все, що дати не зумів.
… показать весь текст …

Вокруг восхищения возгласы,
и недруги лезут в друзья.
А мне не хватает воздуха,
без воздуха думать нельзя.
Ох, эти актёрские позы!
Со сцены дурачат и льстят.
А мне не хватает воздуха,
без воздуха верить нельзя.
Не создано и не осознано,
и время потрачено зря.
А мне не хватает воздуха,
творить без него нельзя.
Сближаются мнения с возрастом,
короче до истин стезя.
… показать весь текст …

Немає краще почуття,
Чим почуття що звуть-кохання!
І, хай не буде каяття!
Воно одне, немов останнє!

Дзвенять всі струни у душі,
Як краплі ранньою весною.
І, розтікаються рікою
Тобі одній мої вірші!

Хоча давно пройшли роки
Моєї юності дзвінкої,
Та ніжним доторком руки
Мене ти маниш за собою!
… показать весь текст …