Сортировка

Все мы — приговоренные к смерти
с отсрочкой исполнения приговора.
По венам кровь бежит,
В ведерочко стекая.
И жизнь моя пустая
Безвольно угасает.
Прожил я жизнь дурную,
Похожую на бред.
И в этом мире бренном
Спасения мне нет.
Тепло уже уходит
И стынет тела твердь.
Останется лишь память
Зря прожитых мной лет.

© demkom 174
Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  10 авг 2018

«Смерти не боится только идиот,
а вот принять ее достойно могут немногие»
Пустота, темнота, холод.
Могилы черная дыра.
Жизнь прожита напрасно.
Все, что я сделал в жизни — зря.
Заставить дальше жить себя не в силах.
И вынести потерь я не могу.
Остались лишь в далеком прошлом
Любовь жены, детей.
Надежды на счастливую семью.
Сейчас же мрак и безнадега
Мной овладели навсегда.
Прощайте, не судите строго

© demkom 174
Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  10 авг 2018

Пять встреч
Максим Истинный
На первый раз она меня убила,
Пронзив когтями, душу растерзав.
Вокруг гнетущей темнотой накрыла,
Все связи с жизнью резко оборвав.

На раз второй она меня избила,
Сказав: «ну ладно, сволочь, поживи».
Руками грубыми чуть придушила,
Оставив в луже собственной крови.

На третий раз кричала оскорбленья,
Шутя, по сердцу резала ножом.

Как же больно осознавать, что те, кого мы любим, покинут нас, рано или поздно. И на сколько больнее знать день и час, когда они нас покинут... А я продолжаю наслаждаться временем, проведённым вместе, хотя с каждым днём, грядущая боль будет становиться всё больше. Похоже на безумие, не правда ли? Любовь... Любовь всегда страдает...

Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  10 авг 2018

Матiнка мила, люба ти наша
Все у життi ти синам вiддала.
Радiсть, надiю, любов та увагу
Ти у життя нам несла.
Працей важкою наповнено було
Все твое, мила життя.
Майже нiколи собi не давала
Ти вiдпочинку вiд будь яких справ.
Пiсля роботи ти як не втомившись,
жу варила, вбирала, прала.
Важко тобi у життi доводилось
Все ж ти сiм’ю зберiгла.
Ночi не спавши коли ми хворiли.
Батька чекала з роботи сама.

© demkom 174
Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  09 авг 2018

Дорога, край, обочина, удар.
А после…
Тишина и мысль только одна:
Ну, вот и все конец.
Стою я у разбитой в хлам машины.
Понять я не могу, зачем Господь оставил меня тут,
Что пережить он уготовил мне еще в этом порочном мире?
Испытывать меня, смотрю, не прекратил.
Что ж поиграем, интересно стало,
Что уготовил мне, какой еще сюрприз.
И что, вообще тебе от меня надо.
Зашел я в церковь, посмотрев на образа.
Молчит, с укором смотрит он с распятья.
Ну, удиви меня старик и дай понять,

© demkom 174
Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  09 авг 2018

Я учора до дому вертаясь,
Зустрiв дiвчинку рокiв п’яти.
Та поки я з ii татусем спiлкувався,
Вона поруч стояла приховав щось у себе в руцi.
Дочекавшись покуди розмову
Ми скiнчили з ii татусем.
Пiдiйшла вона ближче
Сказавши:
-Подивись що татусь подарив.
Роiмкнувши маленьку долоньку.
Протягнувши ii до мене.
Показала яскраву каблучку.
Що тримала вона у руц.
Очi блиском щасливим засяяли.

© demkom 174
Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  08 авг 2018

Дiвчинка мила,
Яка ж ти яскрава!
Сонечко сяe в очах.
Радiсть та щастя для тата та мами
Ти принесеш на крилах.
Янгол в душi у тебе вселився.
Радiсть, надiю несе вiн у свiт.
Хай буде щастя,
Хай буде радiсть
Всiм хто колись був знайомий тобi.
Ти же нiколи не втрачай ту яскраву,
Повну любовi усмiшку свою.
Будь не залежной, веселой, коханой.
Щастя неси ти в домiвку свою.

© demkom 174
Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  08 авг 2018

И вновь зима,
Декабрь за окном.
Сырой, холодный, зимний ветер.
Стучит в мое замерзшее окно
Большими каплями дождя и снега.
Из птиц осталось только воронье.
Кружит вокруг голодной стаей.
Кок будто бы предвестники беды
Все машут за окном они крылами.
И солнца нет уже давно.
Лишь только туч свинцовые оттенки.
Несут они глубокую тоску
В которой не видать просвета.
Мечтаю о весне, что принесет

© demkom 174
Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  08 авг 2018

Стараюсь не грешить по жизни.
Это сложно.
Стараюсь я на зло добром всем отвечать.
И улыбаюсь я другим
Когда мне грустно.
Чтоб им свою хандру не передать.
Молю Всевышнего я о прощенье.
Хожу по воскресеньям в храм.
Покорностью я Богу отвечаю.
Хочу счастливым в этом мире стать.
Люблю я жизнь, когда на сердце тяжко.
Когда грусть душу раздирает на куски.
Люблю я жизнь, когда я счастлив.
Когда удачу я встречаю на пути.

© demkom 174
Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  07 авг 2018

Как-то раз я домой возвращаясь
Встретил девочку лет так пяти.
И пока с ее папой общался,
Она рядом стояла,
Спрятав, что-то в ладошке своей.
И дождавшись пока разговор мы закончим.
Подошла она ближе ко мне.
И тихонько сказала с улыбкой:
— Посмотри, что мне папа купил.
И раскрывши ладонь осторожно.
Протянула ее она мне.
Показала кольцо и сережки.
Заблестели на солнце они.
И глазенки ее засверкали.

© demkom 174
Опубликовал  пиктограмма мужчиныdemkom  07 авг 2018