Место для рекламы
  • S
    11 лет назад
    Коли дощик малює на вікнах картини,
    Та в заплющені очі впускає нам зорі,
    Ми, чомусь, в силуеті малої дитини,
    Впізнаємо себе, та з дитинства історії.

    Безтурботний вир днів та грайливі усмішки,
    Тихий голос в бабусиних казках цікавих,
    Щебетання пташок, що п’ють воду із діжки,
    Розмаїття квітучих садів кучерявих.
  • S
    11 лет назад
    Плескіт крапель нагадує, хвилі на морі,
    Інде, блискіт від мушлі, та берег піщаний,
    Куди оком не кинь, всюди рідні простори,
    Буйно квітний, край сонячний, очеретяний.

    Коли дощик малює на вікнах картинку,
    У дитинство занурює знов, мов у діжку,
    Ми в думках повертаємося, на хвилинку.
    Прикрашає обличчя грайлива усмішка.