..."бомба не розрізняє кольорів шкіри
бомба не відрізняє тебе від твого ворога
не бачить націй і народностей
релігій і безбожництва
їй байдуже скільки тобі років
хто твої предки
де ти народився
чого досягнув
скільки в твоєму серці любові...",,,(c)
Собрала чемодан. Положила вину, войну.
Жемчуг, паспорт, внутренний вой, страну.
Скорбь, крик с открытым молчащим ртом.
Собрала чемодан. Положила в него дом.
Взяла зиму с собой, в себе, не могу весну.
Взяла память, но вряд ли к ней прикоснусь.
Взяла прапор, ярость, бессилие, боль.
Взяла гордость за то, что этот флаг — мой.
Omnia mea mecum porto и Дом там, где мы.
За эти две мантры держусь уже две войны.
Как я вообще держусь? Натянула струну.
Ветер заденет — пойду с песней ко дну.
И вот…