Хiба ж такоi старостi хотiла?
Свiй вiк у працi й буднях провела.
Та долi кращоi у Бога не просила. Минуло все, а нiби й не жила…
Сидить Зозулька сива при дорозi, в хустинi чорнiй, добра та сумна.
Старiсть - заплакана в тривозi,
В нiй наш грiх, наша вина…
— Купiть часник! Берiть, моi хорошi! Не обминайте, дешево вiддам…
Таким бабусям не шкодуйте грошi. Хто зна, що життя готуе нам…