Место для рекламы

"Хай буде ..." (Пусть будет...)

Вірш української поетеси Ліни Костенко

Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вiчно. Спомином пресвiтлим.
Цей бiлий свiт — березова кора,
По чорних днях побiлена десь звiдтам.

Сьогоднi снiг iти вже поривавсь.
Сьогоднi осiнь похлинулась димом.
Хай буде гiрко. Спогадом про Вас.
Хай буде свiтло, спогадом предивним.

Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тiльки сон,
Що ледь торкнувся пам’ятi вустами…

Опубликовал    31 янв 2013
0 комментариев

Похожие цитаты

Яке гірке, яке гірке вино...

Кохання, вiрнсть — iстини одвчнi.
Створили iх iще до нас, давно.
А ми… Що ж ми? Лиш випадковi стрiчнi.
Яке гiрке, яке гiрке вино!

Гiрке.гiрке.гiркшого немае,
Мов кров уся просякнута вином,
Коли в нас в головi душа палае,
Стаеш ти перед серцем лиш рабом.

А треба пити. То хороший звичай.
Його створили теж для нас, давно…
За нашу зустрiч! За прощання наше!
Яке гiрке, яке гiрке вино!

Опубликовал  пиктограмма мужчиныМистер Ю  12 дек 2012

Его жена внезапно умерла… А он сидел до самого восхода, Все повторяя: «Как же ты могла?!» Перебирая вещи из комода… Глядел на тонкий шелк и кружева, Лет пять лежали вещи — не носила, «Все берегла… пока была жива… Куском обычной ткани дорожила… На всякий случай… Вот он и пришел! Загадываешь чуда, ждешь, мечтаешь… А кто-то взял… и за руку увёл! Особый случай — день, что проживаешь! Не оставлять на завтра! Жить сейчас! И не беречь посуду и одежду! Не доедать, не прятать про запас! И быть все время вместе, а не между… Беречь живой огонь любимых глаз, И каждый жест, и каждую улыбку, Все узелки, что связывают вас… Чтоб не жалеть, что совершил ошибку…»

Опубликовал  пиктограмма мужчиныИлья и Юлия  11 янв 2013

Когда-нибудь я больше не вернусь…
Не потому, что сердце жжёт обида,
Или изводит душу пыткой грусть,
Я просто упущу тебя из виду…

Однажды утром я проснусь одна…
Нет мыслей о тебе, и нет волненья…
Нет смысла спорить чья же тут вина.
Всему свой срок… и моему терпенью.

Ведь дважды в реку не войти. Но я,
В надежде эту мудрость опровергнуть,
Прощала, возвращалась. Только зря
Лоб расшибала в кровь об эту стену.

Опубликовала  пиктограмма женщиныАнна На Шее  15 фев 2013