З неба дощик благодатний
Щиро землю окропив,
Щоб налився в полi колос,
Щоб пiднявся та дозрiв.
Аромат стоiть в повтрi,
Квiти розквiли,
Квiточки духмянi,
Нiжки степовi.
Рiчечка лучиста,
Лагiдна й стрiмка,
Сонечком зiгрiта,
Ожила вона.
В гiлочках калини
Пташечка спiва,