автор: Микола Янченко
Ой чого ж ти мамо, посивіла рано
А була ж у тебе золота коса
Це тому мій сину що життя з полином
Бог у мою косу зачесав
Це тому мій сину що життя з полином
Бог у мою косу зачесав
Ой чому ж ти мамо пісню не співаєш
Чом скрипаль для тебе вже мовчить
Це тому мій сину що нема родини
Лиш сова самотньо закричить
Це тому мій сину що нема родини
Лиш сова самотньо закричить
От чего ж ты мама, поседела рано
А была ж у тебя золота коса
Потому мой сыну, что жизнь мою с полынью
Бог в ту мою косу зачесал
Потому мой сыну, что жизнь мою с полынью
Бог в ту мою косу зачесал
От чего ж ты мама, песню не спеваешь
Что скрипач для тебя все молчит
Потому мой сыну, что нема родимых
Лишь сова тоскливо закричит
Потому мой сыну, что нема родимых
Лишь сова тоскливо закричит
Вновь оконце мамы, кутают туманы
И не видно тропки до ворот
Не бегут до хаты, маму привечати
Дети уж и внуки столько лет
Не бегут до хаты, маму привечати
Дети уж и внуки столько лет
Доля несчастлива, головушку седу
До того на старость преклонит
Ведь цвела как вишня, стала детям лишня
Ой как мое сердце то болит
Ведь цвела как вишня, стала детям лишня
Ой как мое сердце то болит
От чего ж ты мама, поседела рано
А была ж у тебя золота коса
Потому мой сыну, что жизнь мою с полынью
Бог в ту мою косу зачесал
Потому мой сыну, что жизнь мою с полынью
Бог в ту мою косу зачесал
Знов в віконце мами кутають тумани
І не видно стежки до воріт
Вже не йдуть до хати маму привітати
Діти і онуки стільки літ
Вже не йдуть до хати маму привітати
Діти і онуки стільки літ
Доля не щаслива голівоньку сиву
До кого на старість прихилить
Відцвіла як вишня, стала дітям лишня
Ой як моє серденько болить
Відцвіла як вишня, стала дітям лишня
Ой як моє серденько болить
https://youtu.be/9cQkk6S1HAY